Микола Дяченко: «У майбутнє Новобасанської громади я дивлюся з оптимізмом»

Микола Дяченко, який нині є кандидатом на посаду голови Новобасанської ОТГ, постійно підтримує діалог з мешканцями громади. А з людьми завжди є про що поговорити. В кожному населеному пункті купа проблем, які потребують вирішення. Іноді  мешканці просто доведені до відчаю, що не стримують емоцій і буквально виливають свою душу. Бо болить за рідну громаду. Діляться найсокровеннішим і з Миколою Дяченком, адже багато, хто його знає особисто, як порядну людину, що завжди вислухає та допоможе. 

Ми зустрілися з ним, як раз під час однієї з багатьох зустрічей. Людей найбільше турбує стан доріг, проблеми з вуличним освітлення, вивезенням сміття. Багато мешканців громади вже похилого віку, а тому потребують якісного медичного обслуговування. Та й дозвілля дітей теж відіграє не останню роль. Люди хочуть, щоб діти не вешталися вулицями, а займалися в гуртках і були освіченими і здоровими. Доля громади турбує кожного.

 

Ви корінний житель громади. Чи добре знайомі з усіма проблемами, які турбують сьогодні людей?  

Так, народився в Басані, а точніше на хуторі Грузька. З проблемами звичайно що знайомий, бо вони такі ж як і в більшості людей, одними ж вулицями ходимо і від людей чую, що їх турбує. До того ж 10 місяців працював у сільські раді. Пішов туди працювати для того, щоб побачити, як працює самоврядування зсередини. Для мене це було цікаво і корисно. Насамперед, які є плани і, як вони втілюються в життя. Але найбільше цікавить, як працюють з інноваційними програмами. Адже є програми міжнародних організацій, як пропонують допомогу фінансуванням чи співфінансування. Але для отримання допомоги нам потрібно, так би мовити, засвітитися, написати проект, надати свою програму, яку саме підтримку ми потребуємо. І нас тоді почують, і підуть на співпрацю. Хотів бачити, як працює комунальне підприємство і, в якому воно стані. В мене вже є певні висновки. Головний – комунальне підприємство працювало неефективно. Це велика проблема. Те, що відбувається в середині сільради людям байдуже, а цікавить те, що відбувається зовні – на вулицях: чи прибрані дороги, чи заасфальтовані, чи вчасно викошена трава і так далі. 

Ви провели багато зустрічей з людьми. Вислухали їх проблеми. Ви маєте план дій? Якими мають бути ваші перші кроки на посаді голови ОТГ? 

 Я вже побував майже в кожному старостинському окрузі. Люди не просто кажуть, а вже кричать. Бо душа болить, що так багато проблем не вирішено в громаді. На що я перш за все звернув увагу,  так це на комунальне підприємство. Наш благоустрій залежить напряму від роботи такого підприємства. Звернув увагу на ФАПи та амбулаторії, щоб вони працювали ефективно і надавали якісну допомогу. Це одне з перших завдань, яке потребує вирішення. Є проблема дітей з інвалідністю. Я нещодавно заходив додому до такої дитинки. Звуть його Богдан. Він пересувається у візочку. Хлопчик мав планшет. Але той зламався. Хочу допомогти дитині. Планую відкрити благодійний фонд, щоб допомогти придбати йому новий планшет. Бо це його життя.  Однолітки бігають і насолоджуються життям, а він всього цього не може відчути, адже прикутий до візочка. Хлопчина в онлайн режимі спілкується з друзями. 

Багато громад завдяки децентралізації покращили свою інфраструктуру і життя. Для Новобасанської громади вона вже щось дала чи все ще попереду?  

Децентралізація - це велика перспектива. Перш за все – це надання якомога більших і якісних послуг населенню. Якщо громада створена, то своїми коштами розпоряджається сама. Куди перш за все їх спрямувати: або на відновлення доріг, на ремонт будинку культури, школи чи садочку. В Новій Басані будинок культури в аварійному стані і його закрили. Суспільство потребує такого об’єкту. Але ж такі масштабні будівництва можна реалізувати лише за підтримки держави.  

Новобасанська громада самодостатня? Чи є у вас впевненість в майбутньому громади? 

Окрема сільська рада була самодостатня. Коли приєдналися інші населені пункти вона все одно залишається самодостатньою. Ті питання, як потрібно вирішити вона зможе це зробити з власного бюджету. Тож, у майбутнє я дивлюся тільки з оптимізмом.  

Як в громаді люди сприймають владу чи не розчарувалися? 

Я переконався спілкуючись з людьми, що вони більше незадоволені через те, що  багато проблем, так і залишаються не невирішеними. Громада існує три роки. Зараз приєднуються ще кілька населених пунктів. Стан доріг і освітлення вулиць - це найскладніші питання на сьогодні і вони потребують невідкладного вирішення. Тому мешканці громади чекають від влади реальних кроків, а не обіцянок. 

Один в полі не воїн. Ви маєте однодумців , які вам зможуть допомагати? 

Я йду як самовисуванець і є команда з кандидатів-самовисуванців. Це моя команда, на яку я можу покластися. Це дуже важливо, бо депутати не тільки ходять на сесію, а й працюють безпосередньо з людьми. Я знаю також і порядних людей, які висунуті політичними партіями. Тож, впевнений, що в майбутній раді в нас буде злагода та порозуміння для розвитку Новобасанської громади. 

Думки людей про Миколу Дяченка

Наталія Пославська, мешканка села Нова Басань 

- Я йогодавно вже знаю. Він дуже хороша людина, добра. Колись ми разом з Миколою Івановичем працювали в ткацькій, там був цех по пошиттю білизни. Микола Іванович тоді там чинив машини.

Мені до душі його програма, він хоче дороги поремонтувати, на кладовищах порядок понаводити. У нас тут аж 9 кладовищ і на них треба навести лад. В більшості немає станків, щоб носити. Микола Іванович вже зробив два, ще поможе, сам від себе.

Марія Маринець, мешканка села Нова Басань

- Я про Миколу Івановича мало що знала до цього часу. Тепер ось поспілкувалися з ним. Почула його. Задоволена зустріччю. Вдячні, що прийшов до нас особисто. Почули його бачення, висловили йому свої думки. Сподіваюсь, що буде зроблено так, як ми його просили. 

А що нам треба ? Нам треба робити нові дороги і ремонтувати старі, щоб освітлення вуличне було, щоб на кладовищах прибирали і був порядок, щоб медичні послуги доступнішими і стоматолога нам би ще в лікарню запросити на роботу, бо ми вже люди немолоді. Важко їздити в Бобровицю. У нас на вулиці багато старих людей залишилося, самі пенсіонери, бо молодь їде з села. Її треба чимось зацікавлювати. 

Надіємося, що Микола Іванович нам допоможе.

Валентина Семенна, мешканка села Нова Басань

Я давно живу в Басані. Знаю з самого, як то кажуть, дитинства його. І всі відгукуються про нього добре. 

І пилорама у нього своя була. Коли не звернешся, то до людей він відноситься добре, допомагає. Думаю, що і за нас, своє село, не забуде.

Довіряю я йому, багато хто йому довіряє. Слів на вітер він не кидає. Це така моя думка, що він за людей і сам такий, що завжди допоможе. І коли він в сільраді був по комунальним, то завжди тільки не попитай його що, то завжди відкликався. Дуже рада була б, щоб він пройшов, щоб був у нас голова молодий. Таких можна обирать. Він пробивний, як то кажуть, душа у нього з перчиком.

Автор: Чернігівщина: події і коментарі