Автономізовані та щасливі: медична реформа на Чернігівщині

В Україні триває медична реформа. Міністерство охорони здоров’я, яке відповідає за її розробку та впровадження, декларує, що метою є підвищення якості медичних послуг, які отримують пацієнти, та забезпечення гідної заробітної плати для лікарів. Для цього потрібно чимало: і перехід на міжнародні стандарти лікування, і перерозподіл навантаження між різними ланками медичної допомоги, і нові навчальні програми для підготовки студентів-медиків, і системна просвітницька робота з пацієнтами, і багато іншого. Усі ці зміни потребують фінансового забезпечення.

Оскільки суттєво збільшити витрати на охорону здоров’я з Державного бюджету неможливо, основою реформи є зміна принципу фінансування: більше коштів отримуватимуть ті, хто більше і якісніше працює. Замість того, щоб  утримувати заклади охорони здоров’я через розподіл субвенції між органами місцевого самоврядування, які є власниками закладів охорони здоров’я, держава переходить на оплату наданих медичних послуг безпосередньо закладам. Принципова різниця в тому, що до реформи заклади фінансувалися залежно від кількості ліжко-місць, медичного персоналу тощо, а після реформи – в залежності від того, хто скільки надав реальних послуг.

Законодавство, необхідне для такого переходу, Верховна Рада ухвалила в жовтні 2017 року. Щоб до впровадження змін могли якісно підготуватися всі учасники процесу, перехід на фінансування за кількість фактично наданих послуг відбувається в три етапи: спочатку на первинній ланці медичної допомоги, потім – спеціалізованій амбулаторній (поліклініки), потім – спеціалізованій стаціонарній (лікарні).

Програма-мінімум до кінця 2018 – автономізація первинки

Щоб скористатися перевагами реформи, заклади охорони здоров’я повинні змінити свій статус: з бюджетних закладів чи установ реорганізуватися у некомерційні підприємства. Це потрібно, щоб новостворена Національна служба здоров’я України могла укладати з ними контракти, а заклади могли напряму отримувати кошти та вільніше ними розпоряджатися, в тому числі платити медичним працівникам більше, ніж передбачено тарифною сіткою.

Процес реорганізації у некомерційні комунальні підприємства називається “автономізацією”. Він не передбачає зміни власності, тобто заклад після автономізації не стає приватним, а й далі належить територіальній громаді. Натомість змінюються правила, за якими заклад розпоряджається коштами: він набуває право отримувати прибуток й розпоряджатися ним, але лише в рамках своєї діяльності – надання медичних послуг пацієнтам (саме тому “підприємство”, але “некомерційне”).

Реформа первинної ланки розпочалася у квітні 2018 року. Була оголошена всеукраїнська кампанія з укладання декларацій між пацієнтами та лікарями первинки – сімейними, терапевтами і педіатрами. Заклади охорони здоров’я, які надають послуги первинного рівня, почали активно автономізовуватися, оскільки отримали чіткий стимул: за пацієнтів, які не просто приписані до лікарні за місцем реєстрації, а уклали декларації, держава платить у півтора-два рази більше.

Станом на 24 вересня декларацій з лікарями підписали більше 19 мільйонів. У 2019-му реформа запуститься і на рівні спеціалізованої медичної допомоги.

МОЗ рекомендує іншим закладам теж пришвидшитися зі входом у реформу і нагадує, що до кінця 2018 року діє спрощена процедура реорганізації. Зокрема, кредитори не можуть вимагати від закладів дострокового виконання зобов’язань, скасована обов’язкова оцінка майна, а невикористані протягом бюджетного періоду кошти можна переносити на наступний рік. Законопроект про продовження пільгового періоду до кінця 2019-го зареєстрований у Верховній Раді, але ще не ухвалений, тож краще автономізуватися до кінця цього року.

Медична реформа на Чернігівщині: перемоги та поразки

Щоб з’ясувати, на якому етапі перебуває процес втілення реформи в частині автономізації закладів охорони здоров’я на Чернігівщині, ГО “Центр UA” звернулася до всіх органів місцевого самоврядування в області з відповідними інформаційними запитами. Останні запити були надіслані 7 вересня.

З 94 закладів охорони здоров’я в області комунальними некомерційними підприємствами стали 19. Найближчим часом планують автономізуватися ще два – Ніжинський міський ЦПМСД та КЛПЗ «Носівка ЦРЛ ім. Ф.Я. Примака», – власники яких уже підготували відповідні проекти рішень.

Абсолютна більшість з тих, хто автономізувався, – це заклади первинної ланки. 16 закладів охорони здоров’я в області вже підписали договори з Національною службою здоров’я України.

Натомість заклади інших рівнів медичної допомоги вступати в реформу не поспішають: з 68 автономізувалися лише 8, які у своїй структурі надають також послуги первинного рівня.

Ситуацію з впровадженням реформи в області прокоментував у рамках “Звіти. Наживо” начальник Управління охорони здоров’я Чернігівської обласної державної адміністрації Петро Гармаш: 

“У Чернігівській області зараз втілюється основний принцип, передбачений новим механізмом фінансування - “гроші йдуть за пацієнтом”. З січня ми почали втілювати цей принцип у життя на первинному рівні: розпочався перехід закладів охорони здоров’я на комунальні некомерційні підприємства. Це дає змогу збільшити фінансування цих закладів, відтак встановлювати вищу заробітну плату і стимулювати конкуренцію, як між лікарями, так і між закладами, щоб пацієнти отримували належний рівень медичної допомоги”.

У Міністерстві охорони здоров’я темпами автономізації загалом задоволені й нагадують, що в 2019 році фінансування первинної ланки буде відбуватись лише за новою моделлю і розраховувати на субвенцію не варто. Закладам спеціалізованої та стаціонарної допомоги теж варто треба прискоритися: у 2019-му нова модель фінансування поширюватиметься вже і на них.

“Лише до кінця поточного року закон передбачає особливий, суттєво спрощений режим перетворення медичних закладів на комунальні некомерційні підприємства. Заклади вторинки та третинки мають виконати “домашнє завдання” на наступний рік – прискорити процес автономізації та встигнути змінити статус на пільгових умовах”, – наголосив заступник міністра охорони здоров’я Павло Ковтонюк.

Автор: Ірина Стасюк, регіональна координаторка ГО “Центр UA”