Конкурс найкращих музеїв Європи: росіяни-переможці, Україна за бортом та польський приклад змін

6 травня у місті Загреб Європейський музейний форум (ЄМФ) оголосив переможців конкурсу "Найкращий музей Європи" (EMYA). Церемонія відбулася під час ювілейної, сорокової конференції ЄМФ – найстаршої музейної організації Європи.

На цьогорічній конференції деякі музеї презентували проекти, вартість яких сягала 80 мільйонів євро. Їхнім українським колегам такі плани можуть хіба що снитися, адже загальний бюджет всього Мінкульту втридцятеро менший, ніж бюджет реновації та оновлення експозиції лише одного найдорожчого музейного проекту в Європі.

Україна традиційно не була представлена на конкурсі (востаннє нашу країну в цьому змаганні представляв музей-квартира Павла Тичини в Києві в 2015 році).

А от росіяни – були. І з ними був пов’язаний окремий скандал цьогорічного конкурсу.

Одну з найпрестижніших премій форуму – нагороду імені засновника ЄМФ Кеннета Хадсона – вручили музею першого президента Росії Бориса Єльцина. Відкритий у листопаді 2015 року у Єкатеринбурзі, музей привернув увагу завдяки сміливому рішенню відомої дизайнерської компанії Ralph Appelbaum Associates, яка до того створила експозиції кількох всесвітньо відомих музеїв. Єльцинський музей презентує етапи розвитку сучасної Росії, від розпаду Радянського Союзу, а експозиція присвячена рішенням її першого президента (часом контроверсійним).

Нагорода Кеннета Хадсона є надзвичайно престижною відзнакою, яка вручається музеям за "незвичне, сміливе та суперечливе досягнення, яке кидає виклик традиційній ролі музею в суспільстві".

Причому в дипломі написано, що окрім мультимедійності та дизайну, росіян відзначили за "проведення та заохочення суспільної дискусії щодо тем свободи слова та збереження демократичних свобод у Росії".

Це рішення викликало неоднозначну реакцію як серед музейників Європи, так і серед росіян. Під час конференції лунали критичні зауваження на адресу міжнародного журі, яке підтримало музей, створений на честь далеко не однозначного політика, який своїми діями заклав основи процвітання корупції та згортання демократії в Росії. Натомість у самій Росії музей вже давно сприймається як опозиційний заклад культури, наратив якого суперечить кремлівській політиці глорифікації нинішнього розвитку РФ.

Зокрема, режисер Нікіта Міхалков заявив, що в музеї щодня знищують національну самосвідомість школярів і що його програму необхідно скорегувати. Після вручення музею нагороди Кеннета Хадсона Міхалков порівняв її з "залізним хрестом вермахту".

Але рішення міжнародного журі не підлягає перегляду, тож росіяни лишилися переможцями.

Також, за рішенням міжнародного журі, премію "Найкращий музей Європи" здобув Женевський етнографічний музей (Musée d'ethnographie de Genève – MEG). Заснований більш як сто років тому, в 2014 році музей знову відкрився для публіки після широкомасштабного переоснащення на загальну суму 64 млн євро.

Нині Музей пропонує своїм відвідувачам не лише величезну музейну колекцію, а й кімнати для проведення семінарів, лекційну залу, бібліотеку, дитячу арт-студію, музичну та мультимедійну студію, кінозал, музейну крамницю, терасу та парк для прогулянок.

Меморіал ACTe – Карибський центр експресії та пам’яті про работоргівлю та рабство (Гваделупа, заморська територія Франції) здобув цьогорічну премію Ради Європи. Унікальність меморіалу ACTe полягає в його розташуванні за географічними межами "традиційної" Європи, а також у спроможності музею актуалізувати тему рабства шляхом аналізу сучасних порушень прав людини та торгівлі людьми, а також опору расизму. Музей знаходиться у приміщенні цукрової фабрики, повністю перебудованої під музей завдяки гранту в розмірі 80 млн євро.

Окремо хочеться згадати проекти, представлені Польщею.

З часу входження до Європейського Союзу музеї Польщі здійснили справжній прорив. Музей історії польських євреїв "Полін" торік здобув премію "Найкращий музей Європи". Цього року поляки презентували нові заклади – Музей еміграції в Гдині, Музей Сілезії в Катовіце, Музей імбирного печива в Торуні та проект реновації одного з найвідоміших музеїв Варшави – "Королевські Лазенки".

Музей Сілезії в Катовіце створений на території колишніх шахт, що були закриті у 1989 році, через що регіон довгий час був епіцентром соціальної турбулентності та безробіття. Новий музейний комплекс, створений коштом ЄС (62,5 млн євро), сам частково допоміг подолати ці проблеми: за рік його відвідало 255 тисяч осіб, навколо з’явилася соціально-культурна інфраструктура.

Чи постануть українські музеї на мапі Європи?

Питання швидше риторичне. Жодна політична сила в Україні не підняла питання розвитку культури та культурної спадщини на щит своєї програми реформ. Таких реформ мають вимагати самі громадяни, які вже долучаються до нових адвокаційних ініціатив на кшталт SOS майбутнє.

http://www.eurointegration.com.ua

Автор: Катерина Смаглій, директорка Київського офісу Інституту Кеннана, національний кореспондент Європейського музейного форуму в Україні