У Коропському районі школярі допомогли жінці врятувати від пожежі її житловий будинок

14 березня до редакції Коропської районної газети "Нові горизонти" зателефонувала жителька села Іванькова Олена Пожована. «Хочу через газету подякувати дітям, які допомогли загасити пожежу», − промовила схвильованим голосом жінка.

Виявилося, що історія ця – наглядний приклад небайдужості і мужності нашого зростаючого покоління. І повчальна – бо демонструє, до чого може призвести недбало кинутий сірник чи недопалок. Адже з приходом весняного тепла господарі почали впорядковувати свої подвір'я та присадибні ділянки. Попри застереження рятувальників, більшість бореться із торішньою травою за допомогою вогню. Але хтось дбайливо наглядає за вогнищем, поки все перегорить, а хтось використовує метод «підпалив, пішов, забув». Залишений без нагляду вогонь може накоїти великого лиха. Згадати хоча б минулорічний випадок на Сосниччині, коли через спалювання сухої трави вигоріло півсела – 13 нежилих будинків і 10 сараїв.

12 березня із загрозою лишитися без даху над головою і зіткнулася жителька Іванькова. Хтось підпалив високу траву поблизу покинутої ферми. Вогонь миттю підібрався до її будинку. Олена Анатоліївна викликала пожежників місцевої пожежної команди с. Криски, а поки вони їхали, пекельні язики повзли ближче і ближче… Обійстя врятував, можна сказати, щасливий випадок. Якраз поряд на «суботнику» були школярі, які примчали на поміч. Визволяти із вогняного полону двір вибіг і сусід.

Троє учнів 8 класу місцевої школи Владислав Ярмоленко, Артем Остапенко, Богдан Дерюга, дев’ятикласник Владислав Наливайко і учень 10 класу Крисківської школи Артем Дерюга підручними засобами загасили вогнище. Били по вогню великими дошками. Господиня врятованого обійстя не приховує своєї вдячності юним хлопцям.

− Щиро дякую за їхню відвагу і добрі серця. Вдячна вчителям і батькам за те, що виховують дітей саме такими – чуйними, добрими, активними, готовими прийти на поміч у скрутну хвилину. Здоров’я вам, мої рятівники, успіхів у навчанні, щирих друзів і Божого благословення.

Добре, що все минулося без матеріальних втрат і збитків. Ця історія має навчити як мінімум двом речам: з одного боку − йти на поміч тим, хто її потребує, а з іншого – стежити за своїми діями, що можуть принести комусь проблеми. Ми ж живемо не серед лісу чи поля, поряд з нами – такі ж люди. Вартість одного сірника може вимірюватися не тільки тисячними збитками і пролитими сльозами, а й трагічними наслідками.