Нові та старі голови міст та селищ Чернігівщини

Місцеві вибори завершать перезавантаження влади, сказав Президент Петро Порошенко. «Хотів би наголосити, що зараз завершується повне перезавантаження влади після президентських і парламентських виборів. Президент був переобраний новий, парламент оновився майже на 60 відсотків. І я також маю надію на те, що відбудеться таке саме перезавантаження і місцевих органів влади, і вже нові обрані представники народу будуть здійснювати владні повноваження», — говорив він 23 жовтня.

Давайте ж подивимось, наскільки влада перезавантажилась. на прикладі керівників райцентрів — міських та селищних голів.

Бахмач

44-річний Павло Шимко головує у Бахмачі з 2010 року.

Разом з дружиною 42-річною Світланою Петрівною та донькою 9-річною Олею живе у власній квартирі у Бахмачі (площа — 63,3 кв. м). Світлана Петрівна працює у центрі зайнятості, дочка — школярка, навчається у 4 класі. Старша — 22-річна Анна (донька дружини від попереднього шлюбу) — студентка Нюрнберзького університету, вивчає міжнародний бізнес. Навчається безкоштовно.

Сім’я має автомобіль «Рено Дастер» 2011 року випуску, придбаний у кредит.

До Радикальної партії, від якої йшов на вибори, вступив у 2014 році, до цього був членом ВО «Батьківщина». Павло Миколайович пишається тим, що після останніх виборів він став одним із трьох «радикальних» морів України.

— Чи брали участь у Революції Гідності?
— На Київському майдані, на жаль, зміг побувати лише у березні 2014 року, бо потрібно було підтримувати місцевий. Був на місцевому Майдані разом з людьми і не допускав, щоб у Київ їздили бахмацькі тітушки.

Вважаю великим досягненням громади те, що ми змогли цивілізовано демонтувати пам’ятник Леніну у Бахмачі, рішенням сесії міської ради.

Після початку антитерористичної операції передавали кошти для перших блокпостів. І зараз активно допомагаємо хлопцям на Сході.

Кількість виборців: 15306.
Прийшли на дільниці: 7045.
Проголосували «за»: 2147.

Бобровиця

Міським головою Бобровиці удруге став 64-річний Володимир Якушко.Безпартійний. Самовисуванець.

Живе разом з дружиною Надією, молодшим сином Юрієм та його родиною у приватному будинку.

— Наскільки я люблю своїх масяньок, ними просто марю, — говорить Володимир Володимирович про онуків.

Родина тримає курей-несучок та бройлерів на м’ясо. А ще є собака Чак, сибірський кіт Рижик та сіамська кішка Тося. У власності Володимира Якушка машина «Нива Шевроле», каже, 15-річної давності.

— З Бобровиці тітушок не возили, — говорить Володимир Володимирович про свою участь і ставлення до Революції Гідності. — Дуже шкода, що жоден, хто стріляв у людей, не покараний до цього часу. На Майдан у Київ узимку 2014-го їздив один раз індивідуально.

У місті на площі стоїть пам’ятний знак Небесній сотні, де викарбувані прізвища загиблих українців.

— Як Леніна позбулися?
— Пам’ятника немає у нас уже років 15. Ноги Леніна витрухли, і він упав. Думаю, не без чиєїсь допомоги. Люди ранком вийшли, а Ленін головою вниз лежить. Поламався каркас, порушився граніт. Прийняли рішення зрізати і відвезти на реставрацію. Як поїхав, так і не повернувся.

— Чи допомагаєте бійцям АТО?
— Сам на Сход1 не був. але допомогу надаємо ; чоловікам =-і зоюють. і їх родинам. З міського бвдкєіу втуляємо 1000 гривень одноразової допо-моги v бійцем. Також на вибір надаємо 10 соток д-= буд Еництва для цього визначили і вулицю, яка має назву Захисників Вітчизни), 12 — під садівництво чи 2 гектари для ведення сільського господарства.

Кількість виборців: 9781.
Прийшли на дільниці: 3966.
Проголосували «за»: 1388.

Борзна

60-річний Анатолій Койда вдруге обраний борзнянцями головою міськради. Безпартійний, Самовисуванець.

Живе разом з матір’ю 84-річною Лідією Павлівною. Ні дружини, ні дітей, запевняє, не має.

— Ні кола, ні двора, — жартує про себе чоловік.

У власності Анатолія Койди «Жигулі» 1978 року випуску, а також «Хюндай Туксон» 2008 року.

Тримає качок, донедавна розводив кролів. Є дворняга Тузик.

— Патріот до кінчика хвоста, — говорить про себе Анатолій Миколайович. — Підтримував і Помаранчеву революцію, і Революцію Гідності.

Борзна першою засудила лютневі розстріли на Майдані. Мабуть, першими в області ми перейменували вулиці на Героїв Майдану та Героїв Небесної сотні. Були вказівки возити на антимайдан комунальників, але наші не їздили.

— Як позбулися Леніна?
— Повалили — тупнули об землю, — відповідає мер.

В АТО, говорить Анатолій Койда, не їздив. Але з місцевого бюджету уже виділено 160 тисяч гривень на допомогу бійцям, що воюють чи воювали на Сході, та їх сім’ям.

Кількість виборців: 18430.
Прийшли на дільниці: 4611.
Проголосували «за»: 1533.

Варва

Варвинську селищну раду вдруге очолила 59-річна Валентина Саверська-Лихошва.

— Я безпартійна, - сказала жінка. Але мене висунули в селищні голови від партії «Батьківщина». Живу з чоловіком в однокімнатній квартирі. Ні тварин, ні городів у мене немає. В чотири ранку прокидаюся, о шостій вже на роботі. Додому повертаюся о сьомій вечора. Люблю, коли від роботи є результат. Працюю як віл. Мені це подобається. Чоловік з моєю тягою до роботи вже звикся. Їсти сам варить.

На роботу ходжу пішки, від дому кілометр. На велосипеді їжджу в суботу і неділю до батьківської хати в село Світличне, за 14 кілометрів. Службовий автомобіль «Жигулі-четвірка» 2008 року випуску. Вожу сама. Якщо їду до Чернігова, беру водія.

Революцію Гідності підтримувала. Декілька разів була на Майдані. Коли почалися воєнні дії, заговорили про об’єкти укриття. Ми виділили 100 тисяч гривень, зробили три хороші сховища.

Леніна також знесли. Культурно. Єдиною моєю умовою було, щоб він не впав, не розбився. Продали за 125 тисяч на металолом у Лубни Полтавської області.

Кількість виборців: 8119.
Прийшли на дільниці: 3909.
Проголосували «за»: 2307.

Городня

Мером учетверте обрали 48-річного Андрія Богдана.

— На вибори йшов від Блоку Петра Порошенка, — каже Андрій Іванович. — Є город. Займаюся пасікою;тримаю кролів, курей, раніше були бройлери. Взяв маленьке цуценятко.

На Майдан не виїжджав, прямої участі у Революції Гідності не брав. Душею підтримував. І в Городні проводили мітинги, вшановували пам’ять загиблих. Виготовили стенди Небесної сотні. З першого дня усіх перипетій налагодили волонтерський рух. Виділили приміщення. З бюджету виділяли кошти на бронежилети, допомагав транспортом, продуктами. Чим можемо.

Моєї участі у знесенні Леніна не було. Навіть ніхто не попередив. Коли я приїхав, його вже повалили. Встиг повідомити міліцію про акт вандалізму. Людей збентежило, що по центру Городні в чорних масках невідомі ходять. Зараз він знаходиться в комунальному підприємстві.

Нещодавно для родини купив «Хюндай Туксон» 2008 року випуску беушну. Але на роботу ходжу пішки, бо живу неподалік.

Кількість виборців: 12371.
Прийшли на дільниці: 4036.
Проголосували «за»: 1975.

Ічня

Міським головою стала 50-річна Оксана Андріанова. Безпартійна. Йшла від партії «БПП «Солідарність».

— З травня 2015 року працювала заступником міського голови, — каже жінка. — До цього була начальником виконавчої служби управління юстиції в районі. Живу з батьками. Звичайно, тримаю хазяйство: кролі, кури, собака. Раніше була одружена. Тепер ніхто не бере. Кажуть: «Це не жінка, а Оксана Юріївна». Хоча за характером м’яка, «пухнаста».

На Майдані не була. В АТО також. Від роботи і особисто хлопцям купували одяг, відправляли допомогу. Коди зносили Леніна, мене також не було в Ічні. Їздила у відрядження, в Чернігів. З транспорту у мене дирчик (скутер). Хоча на балансі міської ради є авто. Коли холодно, ним користуємося. Але мені зручніше на скутері.

Кількість виборців: 10535.
Прийшли на дільниці: 3978.
Проголосували «за»: 1072.

Козелець

Козелецьку селищну раду очолив самовисуванець 46-річний Валентин Бригинець. До обрання мером Валентин Петрович був заступником селищного голови. Ще раніше — працював у Державтоінспекції.

— До 2009 року був начальником ДАІ Козелецького району, — розповів телефоном Валентин Бригинець. — Потім працював заступником начальника управління Державтоінспекції у Сумській області. У 2012 році вийшов на пенсію.

Валентин Петрович говорить, що брав участь у Революції Гідності.

— Вважаю, що не можна подібними речами спекулювати, робити на них собі рейтинг, — говорить новий мер Козельця. - Я і бійцям АТО допомагаю. У 13-ому батальйоні служать мої товариші. Працюємо напряму з бійцями, щоб усе, що ми возимо, до них доходило.

Валентин Бригинець одружений. Дітей не має. Дружина селищного голови працює консультантом суду. їздить новий голова на «Шкоді Октавії» 2009 року.

Кількість виборців: 6657.
Прийшли на дільниці: 3088.
Проголосували «за»: 844.

Короп

Мером Коропа став 47-річний Віктор Журавель, бютівець. До цього Віктор Іванович працював начальником районного відділення НАКС «Оранта», був головою ради районної організації чорнобильців. Обидві посади полишив, як тільки переміг на виборах.

— Я не перебіжчик, — говорить мер. — 3 2002 року в БЮТІ.

Віктор Іванович живе звичайним життям мешканця райцентру. Має кота Мурчика, собаку Барсика, курей.

— Трошки тримаємо господарство, — каже. — Маю і автівку «ВАЗ-21093» 1990 року випуску. Але вона не на ходу, треба ремонтувати.

Під час Революції Гідності чоловік був на Майдані.

— Члени партії «Батьківщина» були там у міру своїх можливостей, — розповідає Віктор Іванович. — Ночами не стояв, але вдень — так. І продукти возили на Майдан. Трошки допомагаю і АТОвцям.

Віктор Журавель одружений. Донька — студентка Інституту історії, етнології та правознавства ім. О. М. Лазаревського Чернігівського педуніверситету.

Кількість виборців: 4289.
Прийшли на дільниці: 2004.
Проголосували «за»: 492.

Корюківка

Корюківці в черговий раз довірили своє місто 42-річному Ігореві Матюсі. Ігор Валерійович головує з 2006 року. Позапартійний.

На питання про участь у Революції Гідності відповів, що воно не коректне. А от про участь в АТО і допомогу бійцям Ігор Матюха розповів:

— Кожному мобілізованому міська рада виділяє 1000 гривень одноразової допомоги. І кожен працівник апарату міської ради допомагає персонально, від себе. Складалися на пам’ятник загиблому.

Ігор Валерійович одружений. Має доньку-студентку.

Кількість виборців: 10624.
Прийшли на дільниці: 3944.
Проголосували «за»: 1750.

Куликівка

Головою Куликівської селищної ради стала 46-річна Наталія Борщан.

Безпартійна. Висунута Аграрною партією України. До обрання півтора року працювала селищним головою, обійнявши цю посаду на позачергових виборах. До того, з 2003 року, була секретарем Куликівської селищної ради. Одружена, є двоє синів. Живе у приватному будинку, який отримав у спадок чоловік Юрій.

— Живемо по-сільському, — розповідає про домашнє життя. — Город садимо, тримаємо господарство. Двох свиней, курей, кролів. Свиней любимо білих, бо чорні — ніби мурзаті завжди.

Є домашні улюбленці — білий кіт Батон і собака Бус, або ж ласкаво Бусік. 6 сімейний автомобіль — «Жигулі», шоста модель, 1988 року випуску.

— 24-річний син Олександр зараз в АТО, — продовжує. — Між Волновахою і Маріуполем. Півроку як служить у 72-ій аеромобільній бригаді. Він військовозобов’язаний. У Київському політесі, який закінчив, була військова кафедра. Чекав мобілізації, перепитував: «Чому нема повістки? Я ховатися не буду. Я хочу спокійно дивитися людям в очі. І в тебе така посада, що тобі можуть сказати: «Ми своїх синів у АТО відправили, а ти?..» Менший син, 16-річний Дмитро, налаштований теж по-бойовому. Вчиться у Чернігівському ліцеї з посиленою військово-фізичною підготовкою.

Наталія Борщан на Майдан не їздила. Найголовніше, вважає, діями на місці сприяти тому, аби завоювання Революції Гідності не пропали, аби не були марними жертви тих, хто віддав життя за справедливість і європейский вибір.

Куликівка вже півтора року без пам’ятника Леніну. Рештки споруди — у комунгоспі. При демонтажі він розбився на частки. Вулиці перейменовані. Пролетарська стала Вишневою, Щорса — Миру, Піонерська — Незалежності.

Кількість виборців: 4578.
Прийшли на дільниці: 2090.
Проголосували «за»: 1461.

Мена

39-річний Геннадій Примаков висунутий Радикальною партією Олега Ляшка. Член цієї партії. Працював першим заступником голови Менської райдержадміністрації, до того 14 років був ревізором. Освіта вища економічна. Родом із Бахмача.

Дружина Геннадія Примакова Наталія — начальник фінансового відділу Менської міськради. 12-річна донька Анастасія — школярка. Сім’я живе у Мені у приватному будинку, є домашнє господарство.

— Свині, білі, — розповідає голова. — Були кури, бройлерні. Уже порізали і з’їли. Є двоє собак — Реке і Понка. І кіт Рижий, мій улюбленець.

Автомобіль Геннадія Примакова — «Фольксваген Кадді» 2005 року випуску.

Геннадій Анатолійович — учасник Майдану.

— Кажуть, що ви були сотником на Майдані?
— Ні. Вибачте, якщо розчарую. Я працював держслужбовцем, їздив на Майдан у суботу і неділю, на своїй машині. Ночував у знайомих.

Геннадій Примаков очолював громадську організацію «Менська сотня», котра об’єднує підприємців, фермерів, тих, хто не байдужий до країни. Воїнам АТО передали полагоджені і пристосовані для їх потреб УАЗ, джип. Відправляли пально-мастильні матеріали, запчастини, генератори, «броники», теплі речі, білизну продукти, цигарки, воду.

Пам’ятника Леніну у Мені нема. Його звалили, розбили і розібрали на сувеніри, як у Києві. Звільнили площу від монумента свої, місцеві жителі. На місці ідола встановили прапор України. До декомунізації у плані звільнення від пам’ятників Геннадій Примаков ставиться помірковано:

— Може, комусь це не подобається, але мені особисто пам’ятник Леніну не заважав.

Кількість виборців: 9796.
Прийшли на дільниці: 4196.
Проголосували «за»: 1270.

Ніжин

47-річний Анатолій Лінник висунутий на посаду мера партією «Блок Петра Порошенка «Солідарність». Безпартійний. Освіта вища.

Мером обраний вдруге. Уперше на цю посаду Лінника вибрали на позачергових виборах. До того він працював секретарем Ніжинської міської ради.

Чиновницьким посадам передувала підприємницька діяльність. Був директором ТОВ «Браво Трейд» (цю посаду вказує у декларації про доходи), приватним підприємцем, менеджером з експорту підприємства «Скай лімітед» (Київ), заступником директора комунального підприємства «Парк культури та відпочинку ім. Т. Г. Шевченка», вчителем фізики та керівником спортивного гуртка Ніжинської гімназії №16. Служив в армії.

Мешкає у Ніжині.

— Живу у двокімнатний квартирі, — сказав у телефонному інтерв’ю. — Одружений.

Ніжинці розповідають, що шлюб їхнього мера — другий. Подружжя винаймає квартиру. Сім’я чекає поповнення.

Від першого шлюбу із Оленою В’ячеславівною двоє дітей: Євген із 1991, Лариса — з 1996 року.

— Машини, — говорить, — у мене нема. Із транспортних засобів — велосипед. Двоколісний.

Анатолій Лінник — учасник Майдану. Активний прибічник декомунізації. Брав участь у знесенні пам’ятника Леніну, у перейменуванні вулиці. Ніжинська вулиця Леніна однією з перших на Чернігівщині змінила назву, ставши вулицею Героїв Небесної сотні.

У АТО не був. Незалежність країни на Сході : захищав син Анатолія Валерійовича — Євген.

Кількість виборців: 58013.
Прийшли на дільниці: 19509.
Проголосували «за»: 5187.

Новгород-Сіверський

Новгород-Сіверську міську раду очолив висуванець політсили «Опозиційний блок», голова міської організації партії «Опозиційний блок»42-річний Олег Бондаренко. Він єдиний мер на Чернігівщині, обраний від «Опозиційного блоку».

— Я йшов до людей, говорив з ними про наболіле, перспективи. І мені повірили, — розповідає Олег Анатолійович.

Живе очільник Новгорода-Сіверського у приватному будинку. Господарства не тримає. З домашніх улюбленців — дворняжка, пес Сьома..

— Моя сім’я — це дружина і дві доньки. Старша Дар’я — студентка першого курсу Національного педагогічного університету імені Драгоманова, спеціальність українська філологія. Молодша Софія, їй 10 років. Вона у нас дитина-інвалід (синдром Дауна). Про таких кажуть, сонячна дитина. Дружина за освітою філолог (російська мова). Проте нині вона не працює, виховує молодшу доньку. Водить до інклюзивного класу. А ще займається квітами. Розводить «узамбарські» фіалки, має близько 700 сортів.

Ні на Майдан, ні на Антимайдан я не їздив.

Про Леніна — все має бути за законом і з волі громади. Нещодавно з Чернігова приїздили молодики, в три години ночі мене підняли. Про пам’ятник я їм сказав, що проти незаконних способів знесення майна громади.

Про допомогу військовим Олег Бондаренко розповідає:

— Як голова райради організовував допомогу нашим прикордонникам. Співпрацюємо з волонтерами.

Їздить міський голова на «Ланосі», якому вісім років.

Кількість виборців: 10962.
Прийшли на дільниці: 4661.
Проголосували «за»: 1045.

Носівка

Міським головою Носівки вдруге став 53-річний Іван Пугач. Уперше Іван Іванович був обраний мером Носівки у жовтні 2010 року. До цього працював заступником керівника апарату районної ради.

— Я безпартійний. Хоча висувався від партії «Блок Петра Порошенка». Живу у приватному будинку. Тримаємо господарство. Є кури, качки, свині. Свій трактор і два причепи. Дружина вчитель біології. Старший син Віталій живе у Чернігові, працює у приватній фірмі менеджером. Молодший Євгеній вчиться на агронома в Національному університеті біоресурсів і природокористування.

Воїнам АТО допомагаємо постійно. Діє міська програма підтримки. Тільки за два роки з бюджету виділено більше 400 тисяч гривень. Є благодійний фонд. Кожному демобілізованому надаємо по дві з половиною тисячі гривень. Разом з волонтерами постійно збираємо допомогу бійцям, — розповідає Іван Іванович.

— Чи допомагали скидати пам’ятник Леніну?
— Я не прихильник радикальних методів. Пам’ятник перебуває на балансі міської ради. Зроблений з латуні, балансова вартість 70 тисяч гривень. За рішенням сесії міськради пам’ятник ми демонтували і поклали на збереження.

Про часи Майдану мер Носівки говорить:
— Не їздив і нікого не посилав.

Їздить мер на «Черрі» 2006 року випуску.

Кількість виборців: 12383.
Прийшли на дільниці: 3856.
Проголосували «за»: 2268.

Прилуки

Уперше в історії Прилук місто очолила жінка, 55-річна Ольга Попенко. Вона член Всеукраїнського об’єднання «Батьківщина». До обрання Ольга Михайлівна працювала директором Прилуцького гуманітарного педагогічного коледжу імені І. Я. Франка. Має трикімнатну квартиру. З домашніх улюбленців тримає лише кота.

— У мене двоє дорослих синів. Один комп’ютерник. Другий інженер. Старший одружений, є онуки. Чоловік працює приладником на Гнідинцівському газопереробному заводі, — розповідає Ольга Попенко. — Щодо допомоги воїнам АТО, тісно співпрацюємо з Прилуцькою самообороною. Купили і берці, і бушлати, термобілизну, все найнеобхідніше. На всі свята, до Святого Миколая передаємо солодощі і подарунки. Будемо підтримувати і надалі.

На Майдані побувати не вдалося. Щодо Леніна я людина поміркована. В таких питаннях слід враховувати думку усіх поколінь.

Їздить на роботу на службовому «Ланосі».

Кількість виборців: 49300.
Прийшли на дільниці: 20850.
Проголосували «за»: 5333.

Ріпки

На четвертий термін головою Ріпкинської селищної ради люди обрали 49-річного Сергія Гаруса.

Член партії «БПП «Солідарність» з 2014 року.

— Перебуваю в раді партії. Ми організовували її в області разом з Владиславом Атрошенком, — говорить Сергій Володимирович.

Дружина — вчитель початкових класів Ріпкинської гімназії. Двоє дорослих дітей. Дочка Наташа закінчила Харківський фармакологічний університет, зараз проходить інтернатуру, працює в Куликівці за спеціальністю. Син Саша закінчив Чернігівський національний технологічний університет, був мобілізований, тепер — контрактник Київського військового округу. Два тижні тому повернувся на місце дислокації (в Бровари) після виконання бойових завдань у зоні АТО.

— Живемо з дружиною у власному будинку з 1993 року. Не став чекати, отримаю чи не отримаю житло від держави, а почав будувати сам. Коло будинку є город і сад. Тримаємо все, крім корови: кури, кролі, порося. Два коти, Сірий і Димок. І собака Ральф, породи московська сторожова.

Сергій Володимирович їздить на машині «ВАЗ-2111» з 2008 року.

В АТО сам не був, але з перших днів організовував допомогу.

Леніна повалили ще в лютому, під час «ленінопаду». Наші і приїжджі активісти. Зараз він на складі. На місці, де стояв вождь, збираємось поставити пам’ятник Тарасу Шевченку.

Кількість виборців: 6364.
Прийшли на дільниці: 2900.
Проголосували «за»: 1549.

Семенівка

Третій раз підряд семенівським мером став 54-річний Олександр Бичков. Очолює Семенівську міську раду з 2006 року. Безпартійний.

Дружина Людмила Василівна викладає історію і право в Семенівській школі-гімназії. Син Олександр закінчив Академію муніципального управління за спеціальністю фінанси, аспірантуру при академії, живе і працює в Броварському районі Київської області. Є дві внучки, чотирирічна Софійка та однорічна Олечка.

Олександр Федорович живе в Семенівці у власному будинку.

— Побудували ще у 80-х роках, з батьком і свекром, на місці прадідової хати, — говорить. — Зараз з нами живуть вівчарка Зевс та кіт Персик (персидської породи). 12 років тримали корову. Коли син виріс, пішов на роботу, продали. Обробляємо з дружиною город.

Машини нема. Буває, їжджу на роботу велосипедом «Україна» 1983 року випуску. Дідів подарунок. Від тестя у спадок дістався мотоцикл «МТ-10».

В АТО Олександр Федорович не був, але давав гроші на підтримку наших бійців.

Під час Революції Гідності був на робочому місці.

Пам’ятник Леніну досі стоїть у міському парку культури та відпочинку. Правда, в минулому році вождя світового пролетаріату скинули. Але почистили і знову встановили.

На грудневій сесії міської ради буде вирішено його подальшу долю. Оцінений у 45 тисяч гривень.

Кількість виборців: 7501.
Прийшли на дільниці: 3151.
Проголосували «за»: 975.

Сосниця

Головою Сосницької селищної ради став 30-річний Андрій Портний. Два останні роки займався приватною адвокатською діяльністю. Член партії УДАР Володимира Кличка з 2011 року.

Одружений, дружина Анна також юрист, помічник судді. Зараз у відпустці по догляду за дитиною, няньчить 10-місячного синочка Мишу. Родина живе вквартирі. Транспорт – мопед «Ямаха».

З перших днів Революції Гідності був на Майдані.

— Ми були там з 24 листопада 2013 року. Брав учать в акції протесту «Україно, вставай!», проти дій Януковича. О другій ночі 29-ю пішли з Майдану, а о 4 ранку почалася його зачистка, коли силовики побили студентів. I о 6-й вже знов нічого чутно не було. У суботу ми організували Майдан у Сосниці. Весь час, коли стояв Майдан, їздив туди. У палатці не жив, бо мав ще годувати сім’ю. Ночами чергував, бо чим більше там людей не спало, тим менша вірогідність штурму. Іноді ночували в Будинку профспілок. Був поряд, коли його штурмували. Під час розстрілу Небесної сотні поранили мого товариша, біля ніг розірвалася світло-шумова граната.

В АТО бути не довелося. Боронив кордони Чернігівщини.

— Був мобілізований третього березня 2015 року в Чернігівський прикордонний загін. Ніс службу у Вороб’ївці, Гірську, Добрянці, Щорсі. Це була оперативна зенітно-артилерійська прикордонна застава, мобільний загін. Нам обіцяли, що поїдемо в АТО, але так і не відправили.

Пам’ятник Леніну в Сосниці демонтували, за рішенням селищної ради, одразу після Революції Гідності, у березні 2014 року. Цивілізовано. Я в демонтажі участі не брав. Зараз вождь лежить на території Сосницького краєзнавчого музею.

Кількість виборців: 5864.
Прийшли на дільниці: 3100.
Проголосували «за»: 1348.

Срібне

Срібнянську селищну громаду знову очолив 43-річний Олег Куделя.

Ніхто не ризикнув позмагатися з Олегом Куделею, кандидат у міські голови у Срібному був один. Це унікальна для області ситуація. Зазвичай у райцентрах до десятка і більше бажаючих стати мером.

— Це успіх не тільки мій, а всієї команди селищної ради. І громади Срібного, що мене підтримує, — наголосив Олег Павлович. — 93 відсотки виборців, які прийшли на дільниці, проголосували за мене. Я й не думав, що так буде. Приємно, що люди вірять.

— Ви підтримали Революцію Гідності?
— Так. Сам на Майдані не був, але підтримав. Допомога учасникам АТО і їх родинам — у переліку справ, які постійно на контролі. У військові частини ми відвезли 20 тонн продуктів: картоплю, цукор, мед, консервацію. Всі родини учасників АТО, які цього потребували, отримали дрова для опалювального сезону. По два гектари землі нарізали учасникам АТО. На щастя, всі наші живі, «двохсотих» зі Срібного ще не було. Надавали матеріальну допомогу пораненим — від двох до чотирьох тисяч гривень.

— Де срібнянський ідол?
— Ми його зняли ще у 2014 році і перевезли в Сокиринці. На місці пам’ятника у центрі Срібного висадили три ялини. Щоб до Нового року наряджати живе дерево.

Перший раз Олега Куделю обрали селищним головою у 2010 році. Самовисуванець. Безпартійний.

Освіта вища. Одружений. Дружина Алла — завідуюча клінічною лабораторією Срібнянської райлікарні. 20-річна донька Інна — студентка Київського державного економіко-технологічного університету транспорту (ДЕТУТ). Факультет організація перевезень і управління на транспорті.

Родина проживає в особистому будинку в Срібному. Дім Олег Павлович збудував сам. Худобу не тримають. Тільки кіт Мурчик і собака Барсик. Свинки, коза, курки — у батьків, у селі Побочіївка, що за 1,5 кілометра від Срібного. Машина голови «Део Нексія».

Кількість виборців: 3052.
Прийшли на дільниці: 1358.
Проголосували «за»: 1268.

Талалаївка

Селищним головою Талалаївки знову став 52-річний Юрій Величко. Перший раз на цю посаду його обрали у 2010 році. До того працював майстром у Талалаївському районному газовому господарстві Бахмацького УГГ ВАТ «Чернігівгаз».

Безпартійний. Ішов у селищні голови від політичної партії «Наш край».

— Від «Нашого краю» мені запропонував балотуватися народний депутат Валерій Давиденко. Я йому дуже вдячний, — говорить Юрій Євгенович.

Дружина Леся Миколаївна працює в районному центрі зайнятості, син Олександр в 11 класі. Живуть у Талалаївці, у батьківському будинку. Тримають тільки птицю. Селищний голова їздить на машині «ВАЗ-2107» 2003 року випуску.

На Майдані не був. Але учасникам АТО і їх сім’ям допомагає: «Кому дров, кому що».

— Визначилися, що робити з пам’ятником Леніну? У Талалаївці пін досі бовваніє.
— Будимо визначатися під час сесії.

Кількість виборців: 4141.
Прийшли на дільниці: 2138.
Проголосували «за»: 1270.

Щорс

У Щорсі новий міський голова, 51-річний Олександр Медведьов. Балотувався від партії «Блок Петра Порошенка «Солідарність». Безпартійний.

Працював начальником митного поста «Щорс» Чернігівської митниці державної фіскальної служби (ДФС). Загалом відслужив на митниці 22 роки. Радник митної служби, першого рангу.

Дружина Надія Миколаївна — старший тренер Щорської ДЮСШ. Сину Руслану 15 років, вчиться у школі.

У декларації про майно, доходи, витрати і зобов’язання фінансового характеру за 2014 рік Олександр Медведьов вказав: квартиру площею 19,69 (кв. м), земельну ділянку 600 (кв. м), житловий будинок 100 (кв. м), гараж 28 (кв. м). А також автомобіль «ЗАЗ Daewoo» 2003 року випуску. Живе у Щорсі, у приватному будинку. Худоби не тримають, тільки собака Рекс і два коти — рудий Абрикос і чорний Ваха.

Новий щорський голова підтримав Революцію Гідності.

— А що робити з Леніним? Він і досі в центрі Щорса.
— 20 листопада була установча сесія новообраної міськради. Прийняли рішення щодо пам’ятника. Плануємо акуратно демонтувати і перенести в краєзнавчий музей, де музей Миколи Щорса. Комуністи сказали, що всіляко допомагатимуть встановити Леніна на новому місці. Комуністів у Щорсі ще чимало. На демонтаж потрібні гроші. Ленін у центрі міста здоровенний, метрів п’ять заввишки, важкий. Неподалік проходить теплоцентраль. Треба так знімати, щоб не пошкодити міські комунікації.

Кількість виборців: 9561.
Прийшли на дільниці: 3375.
Проголосували «за»: 1053.

Чернігів

Мером Чернігова містяни обрали 46-річного Владислава Атрошенка. Владислав Анатолійович народний депутат кількох скликань, підприємець. У 2005 році був губернатором Чернігівської області.

Дружина Ірина Тимофіївна — старший викладач кафедри економічної кібернетики Чернігівського технологічного університету, викладає програмування.

Старша донька 18-річна Анастасія — студентка Київського національного економічного університету, вивчає туризм та готельний бізнес. Молодша — 10-річна Поліна навчається у четвертому класі Чернігівської школи №1.

Владислав Атрошенко має 4-кімнатну квартиру у Чернігові (близько 150 квадратних метрів), автомобіль «Тойоту». Згідно з декларацією про доходи за 2014 рік — мільйонер.

Кількість виборців: 222446.
Прийшли на дільниці: 103371.
Проголосували «за»: 53201.


Отже. Після місцевих виборів з 22 голів районних центрів та обласного центру Чернігівщини нових дев’ять.

13 — обрані повторно.

Політичні уподобання більшості голів міняються залежно від ситуації в країні.

Автор: Тижневик «Вісник Ч» №48 (1542), gorod.cn.ua