Колишній головний міліціянт області Михайлик не переховується і проживає у Чернігові

Дніпровське — місце чарівної природи та шикарних дач. Тут, поблизу Дніпра, поряд з білоруським кордоном, за 35 кілометрів від Чернігова, набудували будиночків київські багатії. Ще там є місце, яке люди називають «чернігівським Межигір'ям». Розташоване воно за центром управління протиаварійними діями на Чорнобильській АЕС і базою рибінспекції. На заплаві Дніпра. В радянські часи на цьому місці була база відпочинку.

Зараз тут дача, яку називають «генеральською» — тобто дачею колишнього начальника УМВС області Олександра Михайлика з Луганщини. Михайлик був при посаді до того, як скинули Януковича.

Рік тому, 23 лютого, коли Янукович утік і тисячі людей потрапили у Межигір'я, генерал запросив бажаючих журналістів подивитися дачі у Дніпровському. Але перед цим зазначив — «генеральська дача», яку з ним пов'язують, оформлена не на нього, а на людину, з якою у них певні домовленості.

Ні золотих унітазів, ні золотих батонів тоді на дачах ми не побачили.

Усе добротно, не дешево, але супершикарним не назвеш. Будинок Михайлика дерев'яний. Площа близько 100 квадратів (це тільки перший поверх, а є ще другий). Всередині меблі та шпалери з каталогів. Кахель з дорогих колекцій. Шикарні люстри, холодильник з міні-баром. Камін. Дерев'яні сходи на другий поверх. Там дві невеликі спальні та вітальня. Маленький телевізор, кондиціонери.

Усього дач чотири. Одна належить Олександру Силкіну (колишній начальник управління по боротьбі з організованою злочинністю). Друга — чернігівському пенсіонеру МВС. Третю називають дачею Михайлика. Четверта, кажуть, оформлена на ім'я Воробйова (Вілорій Воробйов — начальник автотехнічної інспекції та організаційно-реєстраційної роботи (по-старому, МРЕВ).

Газони, ялинки, фруктові дерева, гараж, шашлична. До річки два кроки. У берег вмуровані сходинки. В'їзд у кожного господаря свій. Парканів між ними нема. І сауна одна на всіх.

19 лютого біля вищезазначених дач порається чоловік. Заготовляє дрова. Певно, для сауни. Каже, що місцевий, з Дніпровського.

— Це дача Михайлика? — уточнюю. — Може, він париться у бані?
— На Ольховика оформлено, — відповідає чоловік. — Хто такий — не знаю. Зараз на дачі нікого немає. Михайлик приїжджає сюди в гості. Раз на тиждень, буває, два, іноді у будні. Коли з сім'єю, коли з гостями. На риболовлю їздить. Коли буде, нам не говорить. Ось учора був. Щось там робили з човном. Мо', на риболовлю збиралися.

Розповідає, що саме він рік тому відкривав «межигір'я» для журналістів.
— З того часу контроль за дачею не змінився. Три собаки, камери, завдяки яким видно, що робиться на території.
Подзвонила Михайлику. Дуже вже хотілося ще раз подивитися на дачі. Чи змінилося що там. Та й з самим Михайликом хотілося зустрітися. Розпитати, як життя-буття.

— Олександре Григоровичу, де ви зараз? Чи буваєте у Дніпровському?
— Живу в Чернігові (у минулому році Михайлик казав, що володіє квартирою площею 101 квадратний метр у центрі Чернігова. — Авт.) Нікуди не виїжджав. На пенсії. Політичною діяльністю не займаюся. Абсолютно нічого нового для журналістів. Веду спокійний спосіб життя. Усе по-старому. Окрім того, що не працюю тепер.
Не думаю, що зараз моя персона заслуговує на велику увагу.
На дачі буваю. Але ж ви знаєте, чия там дача — Олександра Івановича. (Олександр Іванович Силкін — колишній начальник управління по боротьбі з організованою злочинністю. — Авт.)
Секретів ніяких немає. Вже ж там робилися перевірки по тих дачах, ви подивилися — дача належить не мені. Ні мені, ні моїй родині, ні родичам.
На дачі були всі. По будинку пройшли. Там 155 квадратів. Усього. Межигір'ям його називали. Нічого там цікавого на дачі немає. Охайно дерева посаджені та доріжки прокладені, це так.
Про все вже поговорили. Була ситуація, коли преса давала не дуже правильну інформацію, спотворену, тому я рік уже з пресою не спілкуюся і бажання у мене немає.

— Ходять чутки, що ви у розшуку?
— Я? А що мені інкримінують? От через це я не хочу ні з ким спілкуватися. Мені це не потрібно. Я працював, вів активний спосіб життя, зустрічався з журналістами, проводив брифінги. Все було не те, що по-чесному, а на найвищому рівні. Зараз я пішов, я пенсіонер. Тому у мене прохання — я не хотів би, щоб ви піднімали цю тему. Я спокійно собі живу, навіщо мені... Мені вистачило пережити, щоб не побили нікого в Чернігові... Ви ж пам'ятаєте, яка ситуація була, моє завдання було, щоб не побили нікого—ні людей, ні міліцію...

Навіщо мені кудись виїжджати? Ходжу по вулицях, усе нормально. Нікуди не тікав, нікуди тікати не збираюся. Коли ще був при посаді, я всім сказав, буду жити в Чернігові. В Луганськ не збираюся. (У лютому 2014 року активісти обіцяли Михайлику вручити квиток у Луганськ, та генерал відповів — залишиться в Чернігові. — Авт.)