У Мені побили головного волонтера, погрожують активістам та військовим

На першому поверсі Менської райдержадміністрації до стенду з розкладом роботи 26 грудня невідомі прикріпили дивний файл із погрозами, зовсім не схожими на новорічні жарти. Заворушилася п’ята колона чи когось «жаба давить»?

У файлі – фото, вирізане із «Нашого слова». На ньому комбат 13-го батальйону Сергій Мурований та перший заступник голови РДА Геннадій Примаков відвідують у госпіталі пораненого менянина Анатолія Сизоненка.

– У мене і Сергія на лобі намальовані червоні крапки, мов на мішенях, а над головами хрести, – розповідає Геннадій Примаков. – Ще й два патрони вклали: один від пістолета Макарова, інший – від снайперської гвинтівки Драгунова. Тільки підписати «новорічний подарунок» побоялися: дурості вистачило, а сміливості забракло.

А у неділю, 28 грудня, п’ятеро молодих людей з Данилівки (один із них – боєць 41 батальйону, учасник АТО!) побили одного з керівників місцевого громадського координаційного комітету допомоги армії підприємця Анатолія Скибу (про його волонтерські справи газета писала неодноразово) та його товариша. У Анатолія струс головного мозку, зламана рука. У товариша – зламана щелепа.

Як це могло статися у нашому місті, де тисячі людей виходили, щоб провести в останню путь загиблих героїв?! Звідкіля тут взялися доморощені «недотерористи»?

– А вони нікуди і не дівалися, – запевнив у телефонній розмові комбат Сергій Мурований. – З одного боку – дурість, підігріта алкоголем та впевненістю у вседозволеності, з іншого – ностальгія за радянсько-кадебешними часами та боязнь, що випливуть минулі грішки. Але усі ці їхні потуги виглядають смішно, немов Попандопуло із «Весілля в Малинівці». Не залякаєте! А розвиток життя не зупинити ніякими картинками з патронами.

nslovo.com