Кому «на руку» загнати в бетон притоку Десни?

Сучасна епопея з «оздоровлення» Стрижня розпочалася у 2010 році. Четвертий рік поспіль з невеликими перервами річку начебто чистять, не забуваючи при цьому суміжно забудовувати її прибережну зону. Нині Стрижень більше схожий не на річку, а на потік бруду. Що з цього приводу думають екологи, з чиєї кишені і в яких розмірах фінансують роботи з «оздоровлення» та коли, а головне чим, завершиться епопея з очищення притоки Десни, звідки воду п’є столиця України?

У Чернігові тривають роботи з розчищення річки Стрижень, що протікає територією обласного центру. Екскаватор поглиблює та розширює русло біля новобудови на Проспекті Перемоги. Мул та сміття будівельники залишають на березі річки.

Сама ж прибережна зона, яка за законом має складати 25 метрів, обросла трьома багатоповерхівками. Аби новобудови не поглинула річка, будівельники штучно змінюють її русло. Наскільки це законно, ми запитали у заступника начальника Деснянського басейнового управління водних ресурсів Вадима Потапенка.

- Проекту, відверто кажучи, я не бачив, - каже він. - Однак згідно із законом, прибережна смуга в населених пунктах встановлюється в умовах, які склалися. Іншими словами, якщо ділянка була забудована, то прибережну смугу могли винести. - Знову ж таки, проект розроблявся на замовлення Чернігівської міськради і запитання потрібно адресувати їм, адже за забудову прибережної зони в межах населеного пункту відповідає орган місцевого самоврядування.

У держекоінспекції також розводять руками.

За словами начальника відділу екологічного контролю земельних ресурсів, за поводженням з відходами та з небезпечним хімічними речовинами Держекоінспекції у Чернігівській області Олега Федоренка, його відомство вивчало це питання кілька років тому. Нині ж екологів позбавили контролюючої функції.

- З початку серпня і до кінця року нам заборонили проводити будь-які перевірки, - каже Олег Федоренко. - Мені відомо, що замовником проекту з розчищення русла є міська рада. Я цікавився наявністю проекта, але в управлінні житлово-комунального господарства Чернігівської міськради мені повідомили, що проект вилучили столичні міліціонери. -Можу лише сказати, що проект на будівництво двох багатоповерхових будинків офіційно затверджений і внесений до Генерального плану міста.

В управлінні житлово-комунального господарства Чернігівської міської ради повідомили, що роботи з розчищення русла виконуються за кошти бюджету Чернігова. За словами начальника управління Олександра Лазаренка, тендер на відповідні роботи виграло ТОВ «Будівельна компанія ПМК-55».

На запитання щодо законності забудови прибережної смуги чиновник відповів, що перевірки відбуваються й донині, однак тема будівництва перебуває поза компетенцією управління.

- Наше завдання - розчистити Стрижень, - каже Олександр Лазаренко. - У свою чергу забудовник взяв на себе зобов’язання з облаштування набережної на лівому березі річки.

Програма оздоровлення Стрижня - це розчищення русла від мулу та сміття, які складають на березі річки. Як кажуть працівники «ПМК-55», слід зачекати, доки мул стече, бо рідким його ніхто не повезе. Готові працювати всю зиму, доки не розчистять ділянку русла від проспекту Миру до вулиці Гетьмана Полуботка.

- Наступний етап робіт - розчищення русла від вулиці Героїв Чорнобиля до вулиці Київської, - каже начальник міського ЖКГ Олександр Лазаренко.

На запитання ж, у скільки місту обійдуться роботи з «розчищення та оздоровлення», міський чиновник відповів, що боїться помилитися з озвученою сумою, оскільки зараз кошторису під рукою в нього немає.



Втім, кошторис проекту - сума, опублікована ще на початку квітня у «Віснику державних закупівель». Насправді цифра доволі суттєва як для міста, що переживає кризовий період. Це 1,7 мільйона гривень. У неї закладено півкілометра робіт, які включають в себе розчистку ділянки від сміття, мулу, закріплення укосів монолітним бетоном, видаленням багаторічних дерев та засіяння прибережої зони багаторічними травами. У зв’язку з тим, що Стрижень протікає в межах охоронної археологічної зони, проектом також передбачені кошти на археологічні дослідження.

Однак у всій цій історії найцікавішим є те, що будівельна компанія «ПМК-55» належить однойменному ТОВ, власником якого, у свою чергу, є ТОВ «Концерн Водполімер». Фірма заснована у лютому 2012 року і раніше вигравала тільки один тендер - на розвиток мережі водогону у місті Семенівка Чернігівської області за 2,19 мільйона гривень. Натомість минулого року фірма розіграла тендер з будівництва водогону для Бахмацької центральної районної лікарні на суму 2,05 мільйона гривень з компанією «Будпласт-2», співвласниками котрої раніше були власники «Концерну Водполімер». Цього разу єдиним конкурентом «ПМК-55» була чернігівська філія ТОВ «Еліт Коттедж Компані», яке за останні шість років тендерів не вигравало зовсім.

На думку місцевого активіста та економічного оглядача Сергія Соломахи, періодичні розчищення русла Стрижня на руку будівельним компаніям. Адже так вони звільняють прибережну територію для забудови в центрі міста.

За його словами, минуло майже чотири роки з часу завершення робіт з першої черги оздоровлення річки Стрижень під назвою «Реконструкція шахтного водоскиду в гирлі річки». Вартість того «оздоровлення» склала майже 1,5 мільйони гривень, які було виділено з міського природоохоронного фонду. Як наслідок - можливість спуску води для зручного ведення будівельних робіт у заплаві річки.

- У 2012 році управління житлово-комунального господарства Чернігівської міськради розпочало реалізацію наступного проекту розчищення русла Стрижня. Для цього було заплановано використати близько двох мільйонів гривень з природоохоронного фонду. Однак і це покращення вилилося в упорядкування майданчика для будівництва, - розповідає Сергій Соломаха. - Забудовник (фірма «Гелиодор») вирішив зводити житлово-офісний комплекс з магазином на вул. Горького, 51 В. Було вирубано десятки дерев, збільшено територію для забудовника за рахунок поглиблення і спрямлення русла Стрижня.

- Фактично міські чиновники витрачають чималі кошти з природоохороного фонду для того, щоб звільнити місце під забудову.

Саме для цього, на думку експерта, і проводяться роботи зі зміни русла Стрижня та його подальшого чи то очищення, чи то розчищення від дерев.

Чернігівський еколог Юрій Карпенко, один з найкращих місцевих експертів, завідувач кафедри екології та охорони природи Чернігівського національного педагогічного університету імені Т. Г. Шевченка, вважає: якщо не провести укріплення берега та не відновити екосистему, наслідки можуть бути катастрофічними. За його словами, зміна русла річки допустима, але за певних умов.

- Позитив від розчищення Стрижня буде тоді, коли русло не тільки відновлять, але й будуть його правильно утримувати, - пояснює він. - Для цього потрібно висадити прибережну рослинність: кущі, які стримуватимуть підтоплення, очерет, рогозу, верби. Потрібно правильно провести рекультивацію. Якщо ж там просто насиплють землі чи заженуть річку в бетон, то буде явна деградація і наслідки можуть бути катастрофічними. Річка - це живий організм і вона має нормально сприйняти нове русло.

Втім, це навряд чи трапиться. Адже ще на початку жовтня в міському управлінні ЖКГ заявляли, що проектом передбачається лише укріплення укосів, посів багаторічних трав, а в місцях впадання колекторів зливової каналізації - укріплення монолітним бетоном.



* * *

Нині важко повірити в те, що до 1883 року жителі Чернігова пили воду з річки Стрижень. Вода завозилася в місто кінними підводами, до яких вишиковувалися довгі черги, а водовози були шанованими людьми міста. За радянських часів прибережна зона Стрижня обросла забудовами - об’єктами приватного сектору і навіть промисловості. В притоку Десни потрапили каналізаційні стоки. З часом начебто для «оздоровлення і очищення» річки на ній були зведені великі штучні водосховища, довкола доцільності будівництва яких і нині не вщухають дискусії.