Битва за Чернігів (2012-2015)

Останні два роки Чернігів і вся Україна переживали період великих змін. Ці зміни, в першу чергу, стосувалися політичної ситуації. Починаючи з 2012 року, Чернігів почав переходити з-під впливу одних політичних кіл до інших. Як це відбувалося, хто боровся за владу в місті і які перспективи розвитку подій – в цій статті.

Стартові позиції

В 2012 рік міський голова Чернігова вступив впевнено. Він вже не один рік контролював міську раду. Його політичного впливу вистачало для лобіювання «потрібних» рішень у місті і для стримування можливих конкурентів. В цьому питанні йому дещо заважала «Партія Регіонів», яка вибудовувала жорстку вертикаль, проте в більшості випадків домовлялася з очільником міста. Опозиція з «Батьківщини»на чолі з Валерієм Дубілем,  хоч і дошкуляла Соколову антипіаром, але по суті не могла нічого вдіяти.

Сигналом до змін стало нове виборче законодавство парламентських виборів 2012 року. Введення мажоритарної складової означало, що в місті з’являться 2 сильних гравці, які будуть мати безпосередній вплив на політичні процеси. Соколов мав вибір: або ділитись і домовлятись, або самому стати одним із гравців і піти на підвищення до Верховної Ради. Крім того, у Партії Регіонів не було достойного кандидата, який би міг впевнено виграти вибори в місті. То ж міський голова зважився (а може й примусили) піти на парламентські вибори в якості кандидата по 205 округу (Деснянський район Чернігова).

Вибори 2012

В 205 окрузі вже навесні розпочалася дуель між міським головою Соколовим і нардепом Дубілем. Соколов мав гарну впізнаваність і міцне електоральне ядро (20+ відсотків пыдтримки). Дубіль довгий час вів благодійну діяльність і грав на широкому опозиційному полі.

В той же час, на 206 окрузі (Новозаводський район Чернігова, Чернігівський і Ріпкинський райони) з’явилися 2 досить неочікуваних гравці. Владислав Атрошенко – екс-губернатор області/бізнесмен-важковаговик і Станіслав Прокопенко – ставленик «Партії Регіонів» від обласної адміністрації/перший заступник губернатора Хоменка.

В результаті по 205 округу з великим відривом переміг Валерій Дубіль, який дійсно грамотно мобілізував протестний електорат і сформував великий антирейтинг до Соколова. По 206 округу перемагає Атрошенко, який масштабно засіяв округ «добрими справами», «гречкою» і т. д.

Для Соколова ці вибори стали початком кінця. Вже до оголошення результатів в його сферу впливу почали вриватися його ж колеги і партнери. Зовнішні гравці відчули слабкість міського голови і почали змінювати політичну систему в місті. Монополія впливу міського очільника почала слабнути.

Затишшя перед бурею

2013 рік не віщував кардинальних змін. Міський голова Соколов, хоч і втратив позиції, але ще мав під контролем ситуативну більшість спільно з «регіоналами». Ті, в свою чергу, ввели нову посаду – першого заступника міського голови (ним став екс-нардеп ПР Сергій Андрос). Цим вони посилили контроль над міською радою. Вертикаль на рівні області регіонали зміцнили обранням губернатора Хоменка керівником обласної організації партії. Вплив області на місто також значно виріс.

Нарощуванням своїх сил на рівні міста займалися і новообрані нардепи. Атрошенко обзавівся в міській раді фракцією «Рідне місто», депутати якої «прислухалися» до думки народного обранця і подекуди мали «золоту акцію» в ході голосування окремих питань. Дубіль фактично контролював міську «Батьківщину», але сил для просування своїх питань йому не вистачало.

Євромайдан

Революція гідності бурею пронеслася по політичній ситуації в країні і місті. Вертикаль «Партії Регіонів», яка здавалася непорушною, розсипалася за лічені дні. Скориставшись ситуацією, владний вакуум у Чернігові заповнив Валерій Дубіль. Секретарем міськради став керівник фракції «Батьківщини» Владислав Кухар, а першим заступником міського голови – «права рука» Валерія Дубіля Микола Миргородський. Олександр Соколов не став протидіяти таким призначенням і втримався у кріслі міського очільника. Очевидно, політичні кола знайшли компроміс.

Владислав Атрошенко, який перебував до Євромайдану у фракції ПР і голосував за диктаторські закони 16 січня, почав швидко перефарбовуватись і приєднався до команди Петра Порошенка, співпрацю з яким він мав ще задовго до буремних подій 2013/2014 років.

Незважаючи на кардинальні зміни, нових сильних гравців на політичному обрії в місті не з’явилося. Велика політична битва розпочалася між Валерієм Дубілем і Владиславом Атрошенком. Соколов втратив лідируючі позиції і зараз намагається триматися на плаву, досиджуючи свій термін.

Парламентські вибори 2014

Вибори значно загострили політичні баталії в місті. Якщо по 206 округу знову пішов Владислав Атрошенко і сильного супротивника у нього так і не з’явилося, то по 205 округу Валерій Дубіль не пішов, зайнявши прохідне місце в списку Батьківщини.

Для боротьби в 205 окрузі Атрошенко і Дубіль поставили своїх представників Валерія Куліча і Андрія Дериземлю, які самі по собі не мали великих рейтингів і впливу в місті. Це дало шанс перемогти альтернативному кандидату. Зокрема в боротьбу активно включився «демальянсівець», активіст місцевого Євромайдану Ігор Андрійченко.

Чим ближче до дня виборів, тим більш запеклою стає боротьба двох нардепів за вплив у місті. В прагненні повторити сценарій 2012 року, Валерій Дубіль знову грає на антирейтингу до Соколова, вимагаючи його відставки і прив’язуючи до боротьби кандидата Андрія Дериземлю.

В той же час проти Куліча і Атрошенка ведеться люстраційна кампанія. Валерій Куліч, як і Атрошенко, дійсно перебував у фракції «Партії Регіонів», але в обласній раді. Ті, в свою чергу, звинувачують люстраторів в тому, що вони виконують «замовлення Дубіля».

Виборча кампанія супроводжується особистими взаємними звинуваченнями Владислава Атрошенка і Валерія Дубіля. Дійшло до того, що Дубіль повідомив журналістам про пропозицію Атрошенка «поділити область і разом заробляти гроші».

Майбутнє

Очевидно, що Блок Петра Порошенка переможе в парламентських виборах 2014 року і сформує більшість в парламенті. Це стане вирішальним для боротьби в Чернігові. Валерій Дубіль, який разом з Батьківщиною піде в опозицію до нової влади, втратить домінуючу позицію в регіоні. Владислав Атрошенко стане одним із нардепів парламентської більшості і буде дедалі більше нарощувати вплив у місті. Завершенням «Великої битви за Чернігів» стануть місцеві вибори. Соколов піде з політики, а нові переможці поступово досягнуть компромісу в управлінні містом.

Публікація здійснюється в рамках конкурсу на кращий аналітичний матеріал про вибори на Чернігівщині. Детальніше за посиланням: Конкурс на кращий аналітичний матеріал про вибори на Чернігівщині.