За минулий тиждень поховали десятьох чернігівців, які загинули у зоні АТО

11 вересня у селі Богданівка Ніжинського району попрощалися з бійцем 13-го батальйону Сергієм Бараном 1978 року народження. Без батька залишилося двоє дітей.

Сергія призвали ще у березні. 19 серпня він був поранений у зоні АТО. Куля вибила око, поранення в голову. Його перевезли до Харківського госпіталю. Потім до Львівського. Зробили операцію. Та, незважаючи на старання медиків, він не вижив. 9 вересня о першій ночі його серце зупинилося. Ховали Сергія Барана у відкритій труні. Голова була забинтована. До призову він працював підвізником на фермі, де дояркою трудиться його дружина.

Цього ж дня у Червоних Партизанах Носівського району у закритій труні ховали капітана танкової бригади Анатолія Буряка 1968 року народження. Без батька залишилося троє дітей. Найменший Богданчик ходить до п'ятого класу. Анатолій Миколайович працював керуючим відділенням сільгосппідприємства «Агропрогрес» у Лосинівці Ніжинського району. Був призваний у першу хвилю мобілізації. Міг би і відкосити. Та не став. Жив за принципом: «Як не я, то хто?».

Прощатися з Анатолієм Миколайовичем приїхали навіть однокурсники по сільгоспакадемії. За освітою Буряк був вченим агрономом.

12 вересня у Шостці Сумської області поховали старшого прапорщика військової частини 4224 Сергія Коворотного 1977 року народження. Він служив у Десні Козелецького району. Сергій родом із села Колісники Ніжинського району. Без батька залишився 4-річний син.

У Чернігові провели в останню путь:

36-річного Андрія Богуша, бійця батальйону «Айдар».

25-річного Віталія Рябого, контрактника Першої танкової бригади.

26-річного Володимира Близнюка із 13 батальйону. 23-річного Володимира Ющенка, солдата Першої танкової бригади.

33-річного Олександра Шика, старшого сержанта Першої танкової бригади.

35-річного Андрія Шанського, майора Нацгвардії.

31-річного Вадима Лободу, з 13 батальйону.

Вічна їм пам'ять. Кого не назвала, через те, що не знала, простіть. Адже звістки про загиблих надходять в область чи не щодня.