Роздуми чернігівських фронтовиків про причини відступу та паніки

На фронті ситуація із Чернігівським батальйоном №13 спокійна, — розповідає офіцер цього батальйону. Чутки про потребу відступу, жахливі втрати чернігівців, що вчора почали поширюватися по області – це перебільшення, маємо контакт з іншими частинами, підвезли артилерійські снаряди. За останню добу було поранено двох бійців. До речі, навіть після оголошення перемир’я чутно звуки обстрілу наших позицій «Градами» з боку терористів, але на їх ніхто не зважає. Звикли та й всі вже навчилися будувати нормальні укриття.

Танкова рота 1-ї окремої танкової бригади, яка дуже постраждала від артобстрілу, відкотилася в тил. Там теж все приходить до ладу. Проте ситуація в танковій бригаді із втратами і з дисципліною є проблемною.

У телефонній розмові ми поговорили з офіцером одного з Чернігівських батальйонів про проблеми армії, причини відступу останніх днів та причини виникнення панічних чуток. Він висловив декілька гострих і наболілих думок:

– Як можна нормально воювати, коли половина бійців батальйону відмовляється йти в атаку, це вони роблять тільки після довгих умовлянь. Батальйони потрібно комплектувати не мобілізованими, які можуть кричати «Слава Україні!», щоправда по п’яні і з яких погані бійці, а добровольцями. Держава ж повинна виконати всі свої обіцянки перед бійцями – доброволець, коли відправляється на війну, вже повинен мати кошти на банківській карточці, чітко знати, де його обіцяна земельна ділянка і не думати про кредит та як забезпечити сім’ю.

Я не хочу сказати, що всі мобілізовані боягузи, є серед них і хоробрі бійці, але як може нормально воювати герой, коли в нього за спиною два боягузи?

Тилу немає – нацгвардія тікає першою.

Гуманітарну допомогу, на мою думку, ми повинні отримати у вигляді десятьох військових прокурорів та слідчих СБУ. Адже дисципліна погана не тільки серед солдат, але й офіцерів. Один з членів Штабу частини, якого до речі спіймали на початку весни в Гончарівську на кражі меду, вже тиждень в запої – щоб не брати відповідальність за рішення.

Інший втік, кинувши ключі зі словами «нехай краще моя жінка носить передачі в тюрму, ніж квіти на могилу». А загалом, можливість перемагати є. Краще б ЄС Росію не санкціями «гнобила», а нам зброю і спорядження передала.

pivnich.info