"Гречкосії" на Чернігівщині залишаться, а нові на виборах партії ще зможуть здивувати

2 вересня 2014 року в дискусійному клубі «Експертна думка» відбулося традиційне експертне обговорення майбутніх парламентських виборів. Учасники проаналізували роботу народних депутатів-мажоритарників від області, особливості парламентських виборів в Україні загалом та на Чернігівщині, зокрема.

Павло Пущенко презентував кількісний аналіз роботи нині діючих народних депутатів від Чернігівщини.Так, голова Чернігівського освітнього Центру "Ініціатива", відмітив, що зареєструвавшись письмово, обранці не завжди доходили до зали Парламенту, тобто не проходили електронну реєстрацію. Найбільший дисонанс в цьому проявили В. Дубіль та В. Атрошенко, що не додає їм плюсів. Максимум депутатських запитів за весь час роботи подавали О. Ляшко (22) та І. Рибаков (19), найменше – М. Рудьковський (2). Біля мікрофону найбільше любив працювати О. Ляшко – мав 277 виступів, М. Рудьковський – 134 виступи, ані слова не сказав за трибуною І. Куровський. Жодного закону не пролобіювали В. Атрошенко та І. Рибаков, а найбільше проектів законів належить О. Ляшку – 89, він також лідирує за кількістю законопроектів, що стали чинними – 13, щоправда, більшість він написав в співавторстві з іншими депутатами, а тому важко визначити роль цього депутата в їх формуванні. Загалом, Чернігівщина може похвалитися тим, що жоден з депутатів не став кнопкодавом, як показали результати дослідження руху «Чесно», зазначив Павло Пущенко.

Дивну ситуацію навколо кандидатів в депутати відмітив Юрій Папірний: 20 мажоритарників уже зареєструвалося, а затвердженого фінансування ще немає, що не завадило виборчій компанії розгорнутися. До її особливостей політичний експерт також відносить: залучення політиками третього сектору – громадськісті, використовуючи вигідні обом сторонам чинники; складність виборчого процесу для мажоритарників в умовах, якщо законодавство у цьому плані не зміниться; кандидатам, в тому числі і політичним партіям, важко буде  важко буде знайти своїх виборців, а ще важче – привести їх на дільниці для голосування; наразі йде боротьба «прибічників миру та прибічників війни»; закон про вибори – суцільні протиріччя, яких нараховується близько 40-ка; на сьогодні гостро стоїть питання про зміну кількості виборців на окремих дільницях.

Володимир Андрійченко, зазначив, що діяти слід в межах існуючого законодавства, адже, роблячи навпаки, ми граємо на руку нашому спільному ворогу, тому що «чи не найбільше зацікавлений в зриві кампанії наш північно-східний сусід», - підкреслив представник КВУ. Також він додав, що зміни до з-ну «Про вибори» ініціювали і КВУ, і інші ГО, та й досі закон не змінено.

Віктор Винниченко висловив думку про те, що вибори не вирішать питання важливі для всього народу України, адже, обравши новий парламент, ми не знаходимо відповіді на наступні питання: чи закінчиться після виборів війна, чи буде газ, запрацює економіка та стабілізується долар. Також вибори не вирішують питання люстрації. Тому, на думку політичного експерта не слід політизувати і без того політизований процес, закон в будь-якому разі слід виконувати.

Експерти  відзначили, що суспільство очікує нових сил в політичній площині, але методи лишаються старими: школи так же приймають подарунки від політиків, а гречка лишається вагомим аргументом на користь кандидата. «Кожні вибори ми кажемо: хлопці, об’єднайтеся, але ніхто не об’єднується» - зазначив П. Пущенко. «Гречкосіям» мають бути протиставлені кандидати, котрі хоча б віддалено мають відповідати надіям виборців, вважає експерт. Але без зміни виборчої системи позитивних змін не буде.

Загалом, старі гравці лишаться на політичній арені, але нові амбіційні партії ще зможуть здивувати електорат, вважає Ольга Різенко, представник Громадянської мережі ОПОРА. Водночас вона вважає, що робота вестиметься відразу і з прицілом на місцеві вибори. Таку ж думку висловили й інші учасники обговорення.